Володимир Гнилко

Якщо попередній психолог вам не допоміг

Коротко

Якщо минула терапія вам не допомогла або навіть зашкодила, справа, вірогідно, не у вас. Більшість психологів ніколи не вчилися працювати з нейровідмінними людьми. Тут ви зможете розповісти про свій досвід, сказати, що вам не пасує, і змінювати формат роботи відповідно до власних потреб.

Чому так буває

Більшість психологів і психотерапевтів ніколи не проходили окремого навчання щодо нейровідмінностей. У навчанні є лише базові діагностичні критерії РДУГ та аутизму, що сформувались переважно на спостереженнях за дітьми. Це майже не зачіпає того, з чим найчастіше приходять дорослі: емоційних труднощів, проблем у стосунках, виконавчих функцій чи проблем зі сном.

Тож нейровідмінні люди можуть роками отримувати пояснення, які лише частково влучають у ціль. Ось що нейровідмінні люди можуть чути від фахівців:

  • межовий розлад особистості, біполярний розлад, складний ПТСР, депресія, тривожний розлад, ОКР;
  • «це частина буття жінки»;
  • «ви просто інтроверт»;
  • «всі є трохи аутичними»;
  • «ви надто соціальні для РДУГ чи аутизму»;
  • «це ви в соцмережах почули».

Психіатричні діагнози базуються на видимій поведінці, тож вони можуть досить точно описувати те, що відбувається з нейровідмінною людиною у стресі. Але такий діагноз не може описати, звідки це взялося.

«Через брак навчання в закладах освіти й на робочих місцях довіра до системи психічного здоров'я поступово втрачається, і не кожен терапевт докладає зусиль, щоб заповнити цю прогалину самостійно.»

Mairead Keogan, нейровідмінна психотерапевтка

Чи буде тут інакше?

У звичайній терапії обмежену соціальну батарейку часто плутають з тривожністю, здатність читати патерни - з магічним мисленням чи надумуванням, когнітивну обробку емоцій - з байдужістю. Така робота здебільшого лише зміцнює переконання, що з вами справді щось не так.

Мета моєї практики - створити простір, де нейровідмінні люди зможуть почуватись собою. Це не завжди вдається з першого разу, тож я буду вдячний за зворотний зв'язок, зокрема щодо речей, які вам не пасують: темпу, запитань, формату, чи середовища в кабінеті.

Довгий час труднощі в спілкуванні між аутичними й нейротиповими людьми пояснювали браком соціальних навичок в аутичних людей. Дослідник Деміан Мілтон запропонував інший погляд - «проблему подвійної емпатії»: непорозуміння виникає з обох боків, коли стикаються два різні стилі спілкування. Моїм завданням є насамперед зрозуміти ваш досвід.

Розкажіть про негативний досвід

Якщо у вас є негативний досвід терапії, будь ласка, розкажіть про нього, на першій зустрічі або пізніше, коли будете готові. Це важливо, аби зробити нашу роботу безпечною і не повторити того, що вже зашкодило.

Можна сказати прямо:

  • Мені не підходить, коли…
  • Минулого разу мене дуже зачепило, коли терапевт…
  • Я боюсь, що ви теж скажете…

Зупинити сесію, змінити формат чи завершити терапію також можна в будь-який момент. При тривалій роботі вартує виділити останню сесію на те, аби підвести підсумки.

Якщо відчуваєте, що вам сюди, запрошую записатись на першу зустріч.