Коротко
Якщо минула терапія вам не допомогла або навіть зашкодила, справа, вірогідно, не у вас. Більшість психологів ніколи не вчилися працювати з нейровідмінними людьми. Тут ви зможете розповісти про свій досвід, сказати, що вам не пасує, і змінювати формат роботи відповідно до власних потреб.
Чому так буває
Більшість психологів і психотерапевтів ніколи не проходили окремого навчання щодо нейровідмінностей. У навчанні є лише базові діагностичні критерії РДУГ та аутизму, що сформувались переважно на спостереженнях за дітьми. Це майже не зачіпає того, з чим найчастіше приходять дорослі: емоційних труднощів, проблем у стосунках, виконавчих функцій чи проблем зі сном.
Тож нейровідмінні люди можуть роками отримувати пояснення, які лише частково влучають у ціль. Ось що нейровідмінні люди можуть чути від фахівців:
- межовий розлад особистості, біполярний розлад, складний ПТСР, депресія, тривожний розлад, ОКР;
- «це частина буття жінки»;
- «ви просто інтроверт»;
- «всі є трохи аутичними»;
- «ви надто соціальні для РДУГ чи аутизму»;
- «це ви в соцмережах почули».
Психіатричні діагнози базуються на видимій поведінці, тож вони можуть досить точно описувати те, що відбувається з нейровідмінною людиною у стресі. Але такий діагноз не може описати, звідки це взялося.
«Через брак навчання в закладах освіти й на робочих місцях довіра до системи психічного здоров'я поступово втрачається, і не кожен терапевт докладає зусиль, щоб заповнити цю прогалину самостійно.»
Mairead Keogan, нейровідмінна психотерапевтка
Чи буде тут інакше?
У звичайній терапії обмежену соціальну батарейку часто плутають з тривожністю, здатність читати патерни - з магічним мисленням чи надумуванням, когнітивну обробку емоцій - з байдужістю. Така робота здебільшого лише зміцнює переконання, що з вами справді щось не так.
Мета моєї практики - створити простір, де нейровідмінні люди зможуть почуватись собою. Це не завжди вдається з першого разу, тож я буду вдячний за зворотний зв'язок, зокрема щодо речей, які вам не пасують: темпу, запитань, формату, чи середовища в кабінеті.
Довгий час труднощі в спілкуванні між аутичними й нейротиповими людьми пояснювали браком соціальних навичок в аутичних людей. Дослідник Деміан Мілтон запропонував інший погляд - «проблему подвійної емпатії»: непорозуміння виникає з обох боків, коли стикаються два різні стилі спілкування. Моїм завданням є насамперед зрозуміти ваш досвід.
Розкажіть про негативний досвід
Якщо у вас є негативний досвід терапії, будь ласка, розкажіть про нього, на першій зустрічі або пізніше, коли будете готові. Це важливо, аби зробити нашу роботу безпечною і не повторити того, що вже зашкодило.
Можна сказати прямо:
- Мені не підходить, коли…
- Минулого разу мене дуже зачепило, коли терапевт…
- Я боюсь, що ви теж скажете…
Зупинити сесію, змінити формат чи завершити терапію також можна в будь-який момент. При тривалій роботі вартує виділити останню сесію на те, аби підвести підсумки.